Камені сечового міхура

Камені сечового міхура або ж сечокам’яна хвороба – урологічне захворювання, при якому відбувається утворення каменів в сечовому міхурі.

Основною причиною утворення каменів є невелике порушення обміну речовин, що призводить до утворення нерозчинних солей, з яких і формуються камені – урати, фосфати, оксалати і ін. Однак, навіть при вродженої схильності до сечокам’яної хвороби вона не розвинеться, якщо не буде сприяючих чинників, таких як:

• певний склад води і їжі – наприклад, гостра і кисла їжа підвищує кислотність сечі, від чого камені утворюються легше, мають значення також тваринний білок і рафінований цукор;
• нестача вітамінів;
• обмінні захворювання – подагра тощо.;
• травми і захворювання кісток – остеомієліт, остеопороз;
• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, такі як хронічний ентерит і панкреатит;
• зневоднення – брак води в організмі, що може бути результатом інфекційного захворювання або отруєння;
• різні захворювання нирок та органів сечостатевої системи – пієлонефрит, цистит, аденома простати, простатит та ін.

Ознаки каменів в сечовому міхурі:

• Болі у вигляді спазмів у сечівнику, віддають в область паху і малого таза.
• У чоловіків болі віддають також і в яєчка. Коли болі загострюються, то всидіти на одному місці неможливо.
• Сеча стає густішою, каламутною і набуває поганий запах.
• Іноді сеча припиняє виділятися. У цьому випадку тільки екстрена госпіталізація.
• Часті позиви і болючість при сечовипусканні.

Якщо у вас підсилюється, не проходить біль в області попереку і в боці, кров у сечі, лихоманка і озноб, різь при сечовипусканні або утруднене сечовипускання, вам слід негайно звернутися до лікаря уролога.

Для визначення характеру солей, з яких утворюються камені у вашому організмі, лікар призначить аналіз сечі на камнеобразующую функцію, а УЗД органів сечостатевої системи та комп’ютерна томографія дозволять виявити місцезнаходження каменів. Ні в якому разі не можна запускати це захворювання, оскільки камені нирок і сечоводів з часом обов’язково приведуть до розвитку запалення в цих органах, а в гіршому варіанті – до втрати нирки.