Рак сечового міхура

Рак сечового міхура – злоякісна пухлина стінок сечового міхура.

Рак сечового міхура зустрічається не так вже рідко: три відсотки всіх ракових пухлин локалізовані саме в цьому органі. Одне з небагатьох злоякісних новоутворень з достовірно відомими факторами ризику. Робота з аніліновими барвниками, контакт з продуктами згоряння бензину, хронічне запалення слизової оболонки сечового міхура (циститу), наявність інших ракових пухлин, генетична схильність, – підвищують ймовірність раку сечового міхура. У 5 разів частіше захворюють курці, зі стажем куріння ризик збільшується. Чоловіки хворіють на рак сечового міхура у кілька разів частіше жінок. Пік захворюваності настає у віці від 50 до 80 років. Різні форми раку з різною ймовірністю дають метастази, але те, що життя хворого знаходиться під серйозною загрозою, в будь-якому випадку, безсумнівно.

Клінічний перебіг раку сечового міхура.

Симптоми раку сечового міхура. Найчастіше рак сечового міхура ніяк не проявляється аж до тих стадій, коли його ефективне лікування вже ускладнено. У 90% випадків причиною звернення до уролога стає виявлення крові при сечовипусканні (макрогематургія) або в загальному аналізі сечі (мікрогематурія). Приблизно 25% хворих відчувають подразнення сечового міхура, пов’язані з прискореним або хворобливим сечовипусканням, відчуттям помилкових позивів на сечовипускання, біль внизу живота і т.д. Ці симптоми не є специфічними, вони ідентичні скаргами при простатиті, циститі, уретриті та інших захворюваннях сечовивідних шляхів. Тому людям, які належать до групи ризику (див. Вище), необхідно регулярно проходити профілактичне обстеження.

Діагностика раку сечового міхура.

ІІІ урологічне відділення ГУ »Інститут Урології» НАМН України розпорядженні кращу інноваційної технікою, яка здатна виявити пухлинні зміни в сечовому міхурі на ранній стадії. Флюоресцентна (фотодинамічна) цистоскопія дозволяє побачити пухлинну тканину мінімальних розмірів, навіть якщо вона невидима оку і ховається під слизовою оболонкою. За допомогою біопсії – дослідження зразка пухлинної тканини – встановлюється ступінь диференціювання раку і його тип.

При необхідності в діагностиці раку сечового міхура може застосовуватися комп’ютерна томографія, а також радіоізотопна сцинтиграфія і рентгенографія. Це методи, головним чином, допомагають знайти віддалені метастази.

Лікування раку сечового міхура.

Вирішальне значення у виборі тактики лікування відіграє стадія пухлинного процесу. Як правило, потрібне комплексне лікування хірургічними, медикаментозними та променевими методами.

На ранніх стадіях можлива трансуретральна резекція з подальшою електровапорізація ураженої стінки сечового міхура. Пухлина видаляється електричної петлею, після чого стінки сечового міхура обробляються спеціальним кульковим електродом. Ця ендоскопічна операція виконується через сечовипускальний канал, дозволяє повністю зберегти функцію сечового міхура.

При проростанні пухлини в глибокі шари необхідно видалення (цистектомія) сечового міхура. Сучасні технології, застосовувані в ІІІ урологічному відділенні ГУ »Інститут Урології» НАМН України, роблять можливим заміну віддаленого органу – пластику штучного сечового міхура з кишки. У зв’язку з тим, що ракові пухлини і після видалення здатні викликати рецидиви, після операції з видалення раку сечового міхура необхідно регулярно проходити Цістоскопіческій контроль.

У нашій клініці можливе проведення всіх необхідних заходів.